Кулінарія
Традиційну кухню, певні способи готування різноманітних блюд, передані з покоління в покоління, можна по праву визнати одним із шарів самобутньої національної культури того або іншого народу. Найчастіше кухня є своєрідним відбиттям самобутності й неповторного характеру нації. Співдружність Незалежних Держав поєднує безліч самих різних національностей, що мають традиції, що складалися століттями.
Наш сайт містить рецепти готування блюд з кухонь країн СНД: російської, білоруської, української, молдавської, грузинської, азербайджанської й казахської. Кожний розділ відкривається невеликим вступом, що дає загальне подання про характерні риси тієї або іншої національної кухні й історії її становлення й розвитку.
Національна кухня
РОСІЙСЬКА КУХНЯ
У багатьох людей словосполучення «російська кухня» викликає асоціації насамперед з горілкою, ікрою, вінегретом і пиріжками. Однак тут необхідно внести ясність. Справа в тому, що горілка з'явилася в Росії лише наприкінці XIV століття, ікра була й залишається блюдом скоріше святковим, ніж повсякденним, рецепти вінегретів і взагалі салатів майстри російської кулінарії запозичили з кухонь європейських країн лише в XIX столітті. Правда, пиріжки все-таки треба визнати традиційним російським блюдом, тому що виробу з тесту здавна перебували в національній кухні на одному із ключових місць. Більшість відомих нам нині хлібобулочних і борошняних виробів (у тому числі піроги, млинці, пампушки й т.д.) з'явилися на Русі приблизно в X столітті.
Російська кухня протягом своєї довгої історії увібрала в себе й творчо переробила безліч різних кулінарних традицій - від татаромонгольской до французької, ставши в результаті однієї з найрізноманітніших кухонь миру. Споконвіку ж повсякденний стіл русичей був досить скромний: основу харчування становили, крім борошняних виробів, каші, блюда з риби, грибів, овочів; м'ясо використовувалося рідко (що пояснювалося почасти тим, що більшість днів у році вважалися пісними, і пости дотримувалися досить строго).
Але й на самому ранньому етапі російська кухня не була одноманітною. Досягалося це за рахунок застосування різних масел (в основному рослинні), різноманіття способів обробки, як тепловий, так і холодної, а також широкого використання таких пряностей, як лук, часник, кріп, перець, петрушка, аніс, коріандр і лавровий лист, що проникнули в Росію з Візантії ще в X-XI століттях.
Початок
[далі...]